Ушкодження зв'язок є однією з найчастіших причин обмеження фізичної активності людини та її здатності до вільного переміщення, що суттєво знижує якість життя хворого. Такі порушення виникають переважно внаслідок травми або під час занять спортом.

Найчастіше в практиці лікаря зустрічаються розриви та розтягнення зв'язок гомілковостопного суглоба, плеча, коліна та фаланг пальців. Від виду травми багато в чому залежить її лікування, тому важливо вміти розрізняти види ушкодження зв'язок, щоб розуміти всі їх особливості та можливі наслідки.

Розтягнення чи розрив зв'язок: як визначити?

Зв'язки суглобів – це своєрідне поєднання окремих сполучнотканинних волокон. Вони призначені для з'єднання між собою кісткових елементів певного суглоба, його зміцнення та стримування амплітуди руху у зчленуванні.

Серед ушкоджень зв'язок найчастіше зустрічається їх розрив та розтягнення. Як проявляється розрив чи розтягнення зв'язок? Як зрозуміти, чи розрив або розтягнення зв'язок виникло після травми суглоба?

Розтягнення зв'язки — це патологічний стан, який характеризується надривом окремих її волокон, але за збереження безперервності органу в анатомічному плані. Причини такого стану можуть бути різними. Воно відбувається при різких та сильних рухах, які не властиві конкретному суглобу.

Розрив зв'язки — це травматичний стан, який виникає в результаті повного порушення її цілісності через поперечне роз'єднання сполучнотканинних волокон. Причини розриву зв'язок ті ж, що й у їхнього розтягнення, але при цьому сила, яка впливає на суглоб, є значно більшою.

Зрозуміти, у чому відмінність розриву зв'язок від розтягування, здавалося б неможливо. Чіткої різниці між цими патологічними станами немає. В обох випадках відбувається порушення цілісності волокон. Виняток один: при розтягненні воно часткове, а разі розриву – повне.

Особливості клінічної картини

• I ступінь чи легке ушкодження – це виникнення мінімальних розривів окремих волокон із формуванням невеликої зони ураження тканин. Для такого стану характерним є больовий синдром помірної інтенсивності та збереження здатності здійснювати рухи в суглобі. При легкому ступені розриву зв'язки немає гематоми.
• II ступінь (середній) або так званий неповний розрив зв'язки. Насправді травма проявляється розвитком сильного больового синдрому у сфері ураженого суглоба, вираженим набряком м'яких тканин, різким обмеженням рухів.
• III ступінь або важкий розрив — повне роз'єднання волокнистих елементів, яке характеризується різким, інтенсивним болем, сильною припухлістю в ділянки травмованого суглоба, крововиливом із формуванням гематоми та порушенням рухової функції. У такому суглобі при здійсненні рухів виникає специфічне клацання та біль, а також патологічна рухливість чи нестабільність.

Симптоми даних ушкоджень можуть відрізнятися у різних пацієнтів залежно від особливостей їхнього організму. При тяжкому ступені розтягнення чи повному розриві в одних людей різко обмежується рухливість, інші можуть переміщатися, попри біль. Це залежить від больового порогу у конкретної людини, її загартування та спортивної підготовки.

Перша допомога

При пошкодженні зв'язок суглоба першу допомогу необхідно надавати відразу після події, що дозволить запобігти розвиток ускладнень травми та допоможе скоротити відновлювальний період.

• забезпечення повного спокою та абсолютної нерухомості пошкодженої ділянки, що дозволить запобігти подальшому травмуванню тканин суглоба;
• прикладання до хворого місця льоду для зменшення набряку та зупинки внутрішньої кровотечі;
• фіксація пошкодженого суглоба шляхом накладання тугої пов'язки з використанням еластичного бинта чи інших підручних матеріалів;
• розміщення пошкодженої кінцівки вище за рівень тулуба, що дозволяє зменшити прояви гематоми та набряклості тканин.

У разі різко вираженого больового синдрому необхідно прийняти знеболювальні засоби. Після надання першої медичної допомоги пацієнта з ушкодженням зв'язки суглоба слід транспортувати до лікувального закладу для детальнішої діагностики та кваліфікованого лікування травми.

Діагностика

• рентгенологічне обстеження (як правило, рентгенівські знімки виконуються у двох проєкціях);
• ультразвукове дослідження стану суглоба;
• магнітно-резонансна томографія, яка призначається у найскладніших у плані діагностики випадках та є максимально інформативним методом діагностики травматичних уражень кісткових сполук.

Відповідь на питання, розтягнення або розрив зв'язок суглоба у пацієнта, може дати лише професійний лікар, спираючись на дані об'єктивного обстеження ураженої ділянки, а також результати додаткових методів діагностики постраждалої ділянки.

Лікування та реабілітація

Будь-яке пошкодження зв'язок суглоба потребує своєчасного та якісного лікування. Відсутність останнього небезпечна розвитком ускладнень патологічного стану, порушенням рухової функції і, як наслідок, суттєвим погіршенням якості життя.

• застосування нестероїдних протизапальних засобів (німесил, ібупрофен, диклофенак), які допомагають зменшити болючі відчуття та усунути прояви місцевого запального процесу;
• призначення у разі потреби знеболюючих препаратів (кетанов, анальгін);
• місцеве використання протизапальних гелів та мазей, що зменшують набряклість м'яких тканин, усувають почервоніння та прояв гематом, а також сприяють скороченню періоду реабілітації;
• через 3-4 дні після травми пацієнту можуть бути запропоновані компреси з димексидом для зігрівання та швидкого відновлення пошкоджених ділянок.

Величезне значення у процесі швидкого одужання людини та відновлення порушеної функції суглоба має дотримання рекомендацій лікаря щодо способу життя та характеру харчування пацієнта. Хворому забороняється вживати алкоголь, приймати гарячі ванни чи відвідувати сауну, займатися фізичними вправами, самостійно масажувати пошкоджений суглоб.

При повному розриві зв'язки, незалежно від місця його виникнення, пацієнту пропонується хірургічна корекція травми, в процесі якої хірург проводить зшивання кінців сполучнотканинних волокон один до одного.

Після лікування пацієнт обов'язково має пройти курс реабілітації, який дозволить йому повністю відновитись після травми та не зіткнутися в майбутньому з її наслідками. Цей період є дуже важливою частиною терапії пошкоджених зв'язок і має проводитися під наглядом кваліфікованих спеціалістів.

• призначення комплексу лікувальних вправ, які допомагають відновити рухливість у суглобі та зміцнити пошкоджені зв'язки;
• проходження курсу фізіотерапевтичних процедур (фонофорез, УВЧ, парафінотерапія);
• виконання професійного лікувального масажу;
• кінезіотейпування при розтягуванні зв'язок гомілкостопа або коліна.