Травматичні ушкодження хребта (особливо його поперекового відділу) є найчастішим видом травм, одержуваних спортсменами у пауерліфтингу і бодибілдингу. У ряді випадків такі пошкодження мають незворотний характер і є причиною повної відмови від занять спортивною діяльністю. Щобільше, через низькі відновлювальні можливості хребта і високу вразливість спинного мозку, травми часто викликають інвалідність.
Заняття пауерліфтингом та бодибілдингом найчастіше супроводжуються травмами попереку, що виникають у результаті:
- Неправильного з технічної точки зору виконання вправи;
- Надмірного силового навантаження;
- Порушення рівномірності навантаження на окремі групи м'язів;
- Неповне відновлення організму.
Травма може бути обумовлена впливом надмірно високого навантаження на хребет, що призводить до розриву м'яких тканин і зміщення хребців, а може бути наслідком прогресуючих патологічних змін у структурних елементах хребта, що декомпенсуються перевантаженням – наприклад, спортсмен може травмуватися при остеопорозі, туберкульозному спондиліті.
Помилки, що спричиняють травми хребта
Надмірне фізичне навантаження спричиняє травмам при неправильному застосуванні вектора сили тяжіння до хребта спортсмена. Інакше кажучи, при неправильному ривковому піднятті великої ваги травма майже неминуча. Найбільш небезпечний у цьому випадку прямо вертикальний додаток сили тяжіння до хребетного стовпа – це може спричинити, зокрема, і компресійний перелом хребця.
При дії сили тяжіння під кутом до хребта можливі розтягування сухожиль і зв'язок, а також вивих хребців.
При занадто малих періодах відпочинку між тренуваннями має місце неповне відновлення організму, яке викликає дистрофію фіброзного кільця дисків, що утримують пульпозне ядро, що призводить до розвитку грижі. Фактично, це знос м'яких тканин хребта, який уможливлює їх пошкодження навіть при малих навантаженнях.
Однією з причин травмування хребта може бути дисбаланс розвитку різних груп м'язів. Наприклад, слабкі м'язи черевного преса призводять до лордозу поперекового відділу, збільшуючи навантаження на міжхребцеві диски у цьому відділі. Це спричиняє неправильний розподіл навантаження під час вправ зі штангою і, як наслідок, отримання травми.
Якщо має місце пошкодження міжхребцевих дисків, може розвинутися утиск нервових корінців та компресія спинного мозку. Це вкрай небезпечний стан, який потребує негайного надання кваліфікованої медичної допомоги.
Найнебезпечніші вправи
Найбільшу небезпеку для хребта становлять вправи, при виконанні яких змінюється напрям сили, що прикладається до хребетного стовпа спортсмена, що може викликати зміну лінії хребта. Зміщуючись під вагою штанги або інших обтяжувачів, хребці поперекового відділу набувають надмірної рухливості і, як наслідок, стають більш вразливими.
Насамперед такими вправами є присідання зі штангою, тяга в нахилі, станова тяга. При виконанні присідання висока ймовірність вивиху міжхребцевих дисків або отримання компресійного перелому, а станова тяга часто призводить до зміщення хребців, розтягування м'яких тканин та відриву поперечного відростка першого поперекового хребця.
Симптоми травматичного ушкодження хребта
Основним сигналом при отриманні травми хребетного стовпа є болючі відчуття, найчастіше – тягнучі. Якщо захворювання не супроводжується зміщенням дисків і перебуває у початковій стадії, спортсмен може відчувати дискомфорт або біль у ногах. Болі можуть мати незмінний характер або проявлятися при динамічних і статичних навантаженнях. Будь-який дискомфорт, що виникає в області попереку, не слід залишати без уваги! Тільки своєчасне звернення до лікаря може запобігти тяжким наслідкам.
Як розпізнати небезпечну травму?
Згідно зі статистикою, 90% травм спини піддаються лікуванню та обумовлені мікророзривами м'яких тканин, що спричиняють появу локальних болів. У такому випадку у проведенні спеціальних лікувальних заходів немає необхідності, достатньо протягом декількох днів дотримуватися спокою – доти, доки біль не пройде.
Небезпечна травма характеризується такими ознаками:
- Больові відчуття виникають у ході виконання вправи або відразу після (а не наступного дня);
- Поява болю супроводжується хрускотом у спині;
- Болі дуже сильні;
- Стріляючі болі, що віддають у кінцівки;
- Порушення чутливості кінцівок;
- Парестезії ніг;
- Тривалі болі (зберігаються довше за кілька днів).
При будь-якій з цих ознак рекомендується звернутися до лікаря
Лікування та профілактика
Для запобігання пошкоджень хребта необхідно:
- Суворо дозувати фізичне навантаження;
- При піднятті ваг застосовувати фіксуючий ремінь;
- Рівномірно тренувати усі групи м'язів;
- Чергувати періоди відпочинку та тренування, забезпечуючи достатню кількість часу для відновлення організму;
- Проводити ретельну розминку;
- Приймати вітаміни та добавки для зміцнення м'яких сполучних тканин спини.
При травмах хребта насамперед роблять його рентгенологічне дослідження, визначають ступінь ушкодження та його характер.
У разі відсутності зміщення міжхребцевих дисків потрібно дотримуватися спокою протягом кількох днів, а до тренувань приступати максимально акуратно, поступово збільшуючи навантаження.
При зміщенні міжхребцевих дисків та виникненні грижі необхідне проведення курсу терапії, спрямованого на розтягнення хребта та створення оптимальних умов для відновлення його цілісності.
Для проведення симптоматичного лікування (зняття болю, пригнічення запалення) застосовують Кетанов, Диклофенак та інші препарати.
Для більшості легких травм хребта лікування буде консервативним та обмежиться фізіотерапевтичними методами та масажем. У разі травм, що супроводжуються пошкодженням хребців (наприклад, компресійним переломом), міжхребцевою грижею диска, а також тяжких випадків із пошкодженням спинного мозку, слід пройти повний курс лікування та реабілітації у спеціалізованому центрі.
