Коли справа доходить до зниження стресу та схуднення, заняття спортом є ключовим шляхом для досягнення цих цілей. У Великій Британії, наприклад, лікарі загальної практики регулярно призначають фізичні навантаження як засіб лікування депресії, а заняття спортом своєю чергою завжди були у центрі кожної програми для зниження ваги.

Ми живемо в часи, коли інструменти, які ми маємо для вивчення живого тіла та мозку, дозволяють нам слідувати шляхами та проводити дослідження, які раніше були недоступні. В результаті ми краще розуміємо, як пов'язані наше тіло і мозок і який вплив має одне на інше.

Тепер ми знаємо, наприклад, що їжа і фізичні вправи є регуляторами енергії, які впливають на те, як тіло використовує доступні запаси енергії, а потім просить ще. Те, як організм використовує цей запас енергії, визначається нашим метаболізмом, і за останні кілька років, завдяки новаторським дослідженням, ми переглянули багато міфів, що оточують його.

Частиною метаболічного процесу є аутофагія. Аутофагія — це механізм самовідновлення, який активується, щоб організм міг руйнувати застарілі, пошкоджені або несправні клітини та використовувати їх компоненти для отримання енергії, щоб він міг створювати нові, здорові та сильні клітини. Регулювання цього процесу, як і багатьох інших процесів в організмі, залежить від наявності більшої чи меншої кількості деяких із 42 мільйонів білкових молекул, які містяться у кожній клітині людського тіла.

Синтез білка є процесом, який включає транскрипцію мРНК генів і зв'язування білків зі специфічними ділянками ДНК. Це так само складно, як і звучить, тому для того, щоб це сталося без помилок, потрібне збалансоване середовище.

Стрес змінює все

Коли ми відчуваємо тривалі періоди стресу, організм виробляє ряд гормонів стресу, які пригнічують та негативно впливають на вироблення багатьох інших гормонів в організмі. В результаті страждає пам'ять, сон та обмін речовин.

У міру втрати організмом здатності правильно регулювати власне споживання енергії та власні енергетичні потреби проявляється ряд психічних та фізичних розладів. До них відносяться перепади настрою, депресія та ожиріння. Хоча цей процес складний, його функція не така: стрес створює нейрохімічний дисбаланс, який порушує рівновагу розуму та тіла. Без цієї рівноваги не може бути вироблений повний набір необхідних білків, а без повного набору необхідних білків настає дисфункція розуму та тіла.

У нещодавно опублікованому дослідженні показаний шлях, який пов'язує психічний стрес із фізичною реакцією, яка, своєю чергою, впливає на те, як працює метаболічний процес і як організм справляється із накопиченням жиру. Ідентифікація білка під назвою FKBP51, який діє як модулятор реакції організму на стрес і перемикач, що активує аутофагію та метаболічну відповідь, створює нове розуміння важливості правильного управління стресом.

Простими словами виходить, що коли ми стикаємося з тривалим розумовим стресом, здатність нашого тіла справлятися зі своїми енергетичними потребами знижується. Тоді тілу стає дуже складно обробляти їжу та перетворювати її в енергію та зберігати її надлишки у вигляді жиру. І це також стає проблемою доступу до жирових запасів, які були збережені в організмі.

Вправи як регулятор мозкового стресу

Оскільки вправи змінюють хімічний склад крові та впливають на мікробіом, вони насамперед пом'якшують нейрохімічні речовини в мозку, які насамперед викликають стрес. Це поряд з іншими нейрохімічними та структурними ефектами допомагає знизити рівень мозкового стресу, який ми відчуваємо. Коли наш мозок відчуває менше стресу, все, що пов'язане із пізнанням, виконавчим контролем та сприйняттям, стає простішим.

Коли стрес, який ми відчуваємо, знижується, ми з більшою ймовірністю приймаємо більш правильні рішення щодо способу життя, які впливають на здоров'я. Ми також менш схильні шукати речовини, що впливають на настрій, такі як алкоголь та цукор, які допомагають нам почуватися добре, коли стрес, який ми відчуваємо, змушує нас почуватися погано.

Скидання хімічного середовища людського тіла

Все це є науковим доказом того, що ми розуміємо інтуїтивно. Людське тіло функціонує якнайкраще, коли воно здатне підтримувати рівновагу у своїх внутрішніх системах. Цей процес називається гомеостазом і означає, що його нейрохімічний склад та функція його внутрішніх органів залишаються в межах допустимого діапазону значень.

Коли через стрес це стає неможливим, ця стабільність втрачається, тіло входить у штопор, коли різні системи негативно впливають одна на одну. Після чого стає важко відновитись. Фізична активність скидає годинник, змушуючи нейрохімічні та нейробіологічні системи організму пристосовуватися до фізичного тиску, який вони відчувають, щоб позбавитись від найгірших наслідків стресу.

Довгострокові цілі та стабільні заняття спортом з часом дають результати, впливаючи на роботу мозку та тіла та на те, як вони старіють.